-
1 задавнений
( про хворобу) neglected, chronic; (про порок, ваду) inveterate; old -
2 сильний
strong; vigorous; ( мускулистий) brawny; ( потужний) powerful; (про апетит, голод) keen; ( про хворобу) severe, violent; ( про вітер) high; (про мороз, удар) hard; ( про спеку) fierce; (про дощ, удар, бурю, атаку) heavy; (про бажання, почуття) intense; ( про гнів) towering; (про вплив, аргумент) potent; ( про світло) full; ( про удар) swashing; ( про людину) robust, vigorous, lusty, sappyсильний мороз — hard frost, sharp frost, ringing frost, nipping frost
сильний шторм — heavy gale, whole gale
сильний в чомусь (тямущий) — good at…
право сильного — club ( sword) law
-
3 затягатися
= затягтися, затягнутися, затягуватися1) ( поясом) to belt oneself; to lace oneself up2) ( про справу) to be delayed; ( про хворобу) to linger3) ( про рану) to heal, to cicatrize, to skin, to close4)5) ( покриватися) to be covered ( with) -
4 гніздитися
to nest, to make its nest; ( про хижих птахів) to build its aerie; to nestle; ( про хворобу) to have its seat -
5 застарілий
1) obsolete, archaic, antiquated, out-of-date; ( старомодний) old-fashioned, outmoded; crusted, moth-eaten, worm-eatenзастарілий закон — dead letter; outmoded law
2) ( про хворобу) neglected, chronic; ( про ваду) inveterate -
6 непереборний
irresistible, invincible; insuperable; unshakable; ( про хворобу) irreducible; (про перешкоду, труднощі) insurmountable -
7 роз'їдати
= роз'їсти1) геол. to erode2) хім. to corrode; ( про іржу) to fret, to eat away3) ( згубно діяти) to eat up4) (вносити розлад, руйнувати) to corrode, to erode5) ( про хворобу) to canker -
8 припадок
чfit; (про хворобу тж.) attack; ( дуже сильний) paroxysmнервовий припадок — nervous fit, attack of nerves
-
9 прогресувати
1) to progress, to advance, to make progress, to improve; to rise to higher levels2) ( про хворобу) to progress, to aggravate, to grow more serious -
10 Винниченко, Володимир Кирилович
Винниченко, Володимир Кирилович (1880, Єлисаветград, нині Кіровоград, - 1951) - укр. письменник, публіцист, політичний і державний діяч, автор етико-філософської теорії конкордизму, понад 100 оповідань, 14 романів, 23 п'єс, численних філософських і публіцистичних праць, більше 100 картин; відзначався харизмою як промовець. Навчався на юридичному ф-ті Київського ун-ту (1901-1902). Від 1903 р. займався активною революційною діяльністю. Лідер Революційної укр. партії (1901 - 1905), голова (1905), член ЦК (1907) Укр. соціал-демократичної партії, заст. голови Укр. Центральної Ради (1917), голова уряду - Генерального Секретаріату (1917); автор (або чільний співавтор) законодавчих актів УЦР, у т.ч. 4-х Універсалів О. чолював Директорію (листопад 1918 - лютий 1919). Видавав (разом із ІІІаповалом) ж. "Нова Україна" (1923 - 1925) В. ід 1925 р. - у Франції (спочатку Париж; від 1934 р. - Мужен). У роки впровадження в СРСР непу порушував питання про повернення в Україну, але безуспішно, бо був оголошений ворогом народу. Для світоглядної позиції В. характерною є тенденція до синтезу суперечливих підходів на ґрунті загальнолюдських цінностей. Був "за соціалізм, але й за вільну Україну", а відтак - речником, за його власними словами, "всебічного визволення". Прагнув примирити політику і мораль, діяти "з погляду вселюдської невмирущої правди і справедливості" З. рештою, виявився одинаком, який і в політиці, і в літературі, і в філософії торував свій власний шлях. В. - один із чільних творців укр. неореалізму. Як і Достоєвський, мучився таїною поневолення людини "звіролюдиною", власне людського в ній тваринно-хижим. Автор першої в укр. літературі соціальної утопії (роман "Сонячна машина", 1921-1924). Твори "Муженського циклу" (1934 - 1951) - це "романи ідеї", з ретельно виписаним у них етико-філософським виміром конкордизму. Як філософ і мудрець В. вважав, що людина з незапам'ятних часів (через гріхопадіння) порушила властиву їй в нормальному (щасливому) стані рівновагу й "погодження сил" та впала в дискордію, або розлад сил, а відтак - в агресієфільство К. апіталізм і державний (радянський) соціалізм, за В., є творінням хворої людини, неприйнятним для людей здорових Щ. об подолати цю хворобу, В. пропонує філософію конкордизму. Засадою її є "усуспільнення" людиною самої себе, погодженість її із собою, іншими людьми, з природою. Гносеологічно конкордизм має витоки в матеріалізмі, методологічно - у принципі примирення протилежностей та рівноваги, космічно - в ідеї єднання з природою ("сонцеїзм"), соціально - в ідеї колектократії (власність трудових колективів на фабрики, землю тощо), цивілізаційно - в ідеї "Світової Федерації" збратаного конкордизмом людства. Соціалізм, за В., це витвір класової свідомості, конкордизм - вселюдської; перший підпорядковує етику політиці, останній - політику етиці. У філософсько-ідеологічному плані - це різновид ідеології "третього шляху", спрямованої на зреалізування "вселюдської акції" просвітленого конкордизмом людства.[br]Осн. тв.: "Твори". У 23 т. (1928); "Політичні листи" (1920); "Революція в небезпеці!" (1920); "Щоденник. Т. 1 (1911 - 1920); Т. 2 (1921 - 1925)" (1980 - 1983); "Сонячна машина" (1989); "Відродження нації". У 3 ч. (1990); "Заповіт борцям за визволення" (1991); "Вибрані п'єси" (1991).Філософський енциклопедичний словник > Винниченко, Володимир Кирилович
См. также в других словарях:
ходити — ходжу/, хо/диш, недок. 1) Ступаючи ногами, переміщатися, змінювати місце в просторі (перев. в різних напрямках) протягом певного часу (про людину або тварин); прот. стояти. || Мати здатність, бути спроможним переміщатися, ступаючи ногами. ||… … Український тлумачний словник
переходити — I перех одити джу, диш, недок., перейти/, перейду/, пере/йдеш, док. 1) перех. і через що. Йдучи, переправлятися через що небудь або на другий бік чого небудь. 2) перех., через що, чим і по чому. Проходити якийсь простір, яку небудь віддаль і т.… … Український тлумачний словник
тіпати — I т іпати аю, аєш, недок. 1) перех. і неперех., ким, чим. Короткими ривками, поштовхами хитати з боку на бік або зверху вниз; трясти, стрясати. || Хитати, махати, часто рухати чим небудь. || Ухопивши кого небудь за плечі, руки і т. ін., з силою… … Український тлумачний словник
звалювати — юю, юєш, недок., звали/ти, звалю/, зва/лиш, док., перех. 1) Ударивши, штовхнувши, зачепивши і т. ін., змушувати падати, перекидати кого , що небудь. || Убивати або підстрелювати. || Зрубувати, скошувати. || Руйнувати, розламувати. || перен., розм … Український тлумачний словник
проходити — I див. проходжувати. II джу, диш, недок., пройти/, пройду/, про/йдеш, док. 1) неперех.Іти, пересуватися кроками; крокувати. || Пропливати в морі, річці і т. ін. (про риб). || Їхати, скакати верхи де небудь. || Переміщатися де небудь (про поїзд,… … Український тлумачний словник
тяжкий — а/, е/. 1) Який має велику вагу, значний вагою; важкий; прот. легкий. || Більший вагою, ніж її звичайно мають подібні предмети. || В якому відчувається велика вага через масивність, значні розміри і т. ін. || Густий, щільний (про тканину, виріб… … Український тлумачний словник
чорний — а, е. 1) Кольору сажі, вугілля, найтемніший; прот. білий. || В одязі такого кольору. || Який має шерсть, пір я такого кольору. || нар. поет. Уживається як постійний епітет до деяких назв. || у знач. ім. чо/рне, ного, с., розм. Одяг, плаття такого … Український тлумачний словник
прокидатися — I прок идатися аюся, аєшся, док., рідко. Кидатися (у 2, 4, 6 знач.) якийсь час. II прокид атися а/юся, а/єшся, недок., проки/нутися, нуся, нешся, док. 1) Переставати спати, дрімати; пробуджуватися від сну; будитися, просипатися. || Виходити зі… … Український тлумачний словник
приставати — таю/, тає/ш, недок., приста/ти, а/ну, а/неш, док. 1) Прилипати, приклеюватися до чого небудь. || Щільно прилягаючи, прикріплюватися або притулятися до кого , чого небудь. || Щільно облягати (про одяг). || перен. Привертати чию небудь посилену… … Український тлумачний словник
розгулюватися — ююся, юєшся, недок., розгуля/тися, я/юся, я/єшся, док., розм. 1) Гуляючи, відпочивати, відволікатися від буденних справ, переживань і т. ін. 2) Відганяти від себе сон. 3) Починати діяти, повністю проявляючи себе у чомусь. || перен. Виходити з… … Український тлумачний словник
гострий — а, е. 1) Який має колючий кінець або ріжучий край; здатний колоти або різати. 2) Який звужується, витягується на кінці. •• Го/стрий кут кут, величина якого менша від величини прямого кута, тобто менша за 90°. 3) Який добре сприймає що небудь;… … Український тлумачний словник